Компетентнісний підхід дозволяє тісно пов'язати процес формування понять з оточуючою дійсністю, предметами та явищами навколишнього світу, включити сформовані поняття у практичну перетворювальну діяльність людини. При формуванні понять об’єктами спостереження виступають у першу чергу предмети та явища навколишньої дійсності. Найбільш повно вивчаються речовини та процеси, з якими людина зустрічається в повсякденному житті, а також ті, які мають важливе практичне значення. Компетентнісний підхід до формування понять передбачає впровадження експерименту з ужиткової хімії[15], що дозволяє наблизити шкільний хімічний експеримент до життєвої практики учнів, застосовувати сформовані поняття для пояснення явищ реального життя, розширити експериментальну базу вивчення хімії, коли, крім передбачених програмою демонстрацій, лабораторних та практичних робіт, школярам пропонуються домашні досліди та спостереження. Широко застосовуються завдання дослідницького характеру: лабораторні досліди, практичні роботи, спостереження, творчі завдання, які виконуються як групові, або індивідуальні в школі, або вдома. Виконуючи їх, школярі пов'язують навчальний матеріал з власною життєвою практикою.
Наприклад, на основі ретельно підібраних лабораторних експериментів школярі знайомляться з ознаками хімічних реакцій, такими як: зміна кольору, випадання осаду, виділення газу, виділення або поглинання енергії. Після цього їм пропонується виявити ознаки, які свідчать про перебіг хімічних реакцій в природі та в побуті. Виконання даного завдання спонукає учнів перенести отримані знання про ознаки хімічних реакцій, які вони спостерігали в пробірках, в реальний світ, який їх оточує. Часто учні при цьому самостійно встановлюють міжпредметні зв’язки хімії з іншими природничими науками. Так, наприклад, учні згадують про фотосинтез, про пожовтіння листя рослин восени внаслідок руйнування в них хлорофілу, про утворення в печерах сталактитів та сталагмітів , тобто пов'язують вивчення хімії з біологією та географією. Така міжпредметна інтеграція при реалізації компетентнісного підходу зумовлена необхідністю формування в свідомості учнів цілісної картини світу. При цьому реалізуються як зв’язки з раніше вивченим матеріалом, так і з матеріалом, який іще тільки буде вивчатися. У першому випадку зв’язки можуть здійснити самі школярі, перспективні зв’язки з матеріалом, який вивчатиметься пізніше, встановлює вчитель. Наприклад, розглядаючи реакції, які супроводжуються виділенням енергії, учитель зазначає, що до них відносяться не тільки реакції горіння, але й процеси біологічного окиснення, які забезпечують енергетичні затрати живих організмів, сталу температуру тіла теплокровних істот, у тому числі людини.
Розуміння того, що дихання та горіння – це явища однакової хімічної природи, дозволяє школярам сформулювати правило, яке дозволить визначити придатність газової суміші для дихання: якщо в газуватому середовищі не відбувається процес горіння, вона є непридатною для дихання. Учитель пояснює, що кожного разу спускаючись для якихось робіт у глибоку яму, колодязь, водозбірний колектор тощо, де можуть зібратися вуглекислий газ або сірководень, варто перевірити, чи придатне там повітря для дихання цим нескладним способом. Таким чином обґрунтовується можливість і необхідність використання отриманих на уроці знань для вирішення практичних ситуацій. Надалі учні залучаються до прогнозування можливих життєвих ситуацій у яких можуть бути використані отримані знання; заохочуються до застосування отриманих знань для вирішення запропонованих учителем практичних проблем, які добираються ним з власного життєвого досвіду, з літератури, з інформації ЗМІ тощо.
Наш досвід свідчить, що компетентнісний підхід більш ефективний при формуванні емпіричних понять, які знаходять своє відображення в реальній практичній діяльності людини. Його реалізація є однією з умов перетворення навчального процесу в суб’єктивно значиме пізнання світу, підставою для розуміння процесів та явищ, що в ньому відбуваються, розв’язання різноманітних ситуацій та проблем, які виникають або можуть виникнути у реальному житті.
Немає коментарів:
Дописати коментар